Методи забору зразків крові: венозний, капілярний та артеріальний забір крові

Методи забору крові зазвичай поділяються на три основні шляхи: забір венозної крові, забір капілярної крові та забір артеріальної крові. Забір венозної крові забезпечує достатню кількість крові для більшості рутинних лабораторних аналізів. Забір капілярної крові отримує менший зразок через прокол або розріз шкіри. Забір артеріальної крові, який також називають артеріальним забором крові, в основному використовується для оцінки оксигенації, вентиляції та кислотно-лужного стану.

Правильний шлях забору крові залежить від замовленого тесту, необхідного об’єму, матриці зразка, стану пацієнта та умов забору. Лабораторний метод також повинен підходити для цього типу зразка. Сама лише зручність не є безпечною підставою для зміни шляху забору.

Швидка відповідь: Венозний, капілярний та артеріальний забір крові – це три основні шляхи забору крові. Забір крові на посів, сухі плями крові та забір крові з катетера – це важливі робочі процеси або формати зразків, але вони не є додатковими джерелами крові на тому ж рівні класифікації.

Зміст

Огляд методів забору крові
Що таке забір зразків крові?
Як вибирається метод забору крові?
Забір венозної крові
Забір капілярної крові
Забір артеріальної крові
Венозна, капілярна та артеріальна кров
Чому важливі пробірки для мікрозабору
Матриці зразків
Надійні принципи забору
Часті запитання
Рішення LINKFAR для капілярного забору крові
Отримати цінову пропозицію

Огляд методів забору крові

Метод забору	Звідки походить зразок	Типовий об’єм	Загальні цілі	Основне обмеження
Забір венозної крові	Вена, зазвичай на руці	Від середнього до великого розміру	Рутинна гематологія, клінічна хімія, імунологія, коагуляція, моніторинг терапевтичних препаратів та багато інших лабораторних тестів	Потрібен венозний доступ та зазвичай навчений персонал
Забір капілярної крові	Прокол або розріз шкіри, зазвичай на кінчику пальця або п’яті, або в затвердженому альтернативному місці	Від малого до мікрооб’єму	Тестування в місці надання медичної допомоги, тестування на глюкозу, вибрані лабораторні тести, відбір проб у дітей, скринінг новонароджених та валідований децентралізований забір	Не кожен аналіт або метод взаємозамінний з венозним тестуванням
Забір артеріальної крові	Артерія, зазвичай променева артерія	Малі та цілеспрямовані	Гази крові, оксигенація, вентиляція та оцінка кислотно-лужного балансу	Більш інвазивні та потребують спеціалізованого забору та обробки

Що таке забір зразків крові?

Забір зразків крові – це процес отримання крові для лабораторного дослідження, тестування в місці надання медичної допомоги, скринінгу, діагностики, моніторингу лікування або дослідження. Це частина переданалітичної фази, яка охоплює все, що відбувається до вимірювання зразка.

Помилки забору можуть вплинути на результат, навіть якщо сам аналітичний тест виконано правильно. Прикладами є збір неправильного зразка, використання невідповідної пробірки, недостатнє заповнення пробірки, забруднення або гемоліз зразка, а також недотримання вимог щодо зберігання або транспортування. Керівництво Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо флеботомії описує, як практика забору впливає як на безпеку пацієнтів, так і на якість зразків.

Зразки крові підтримують багато клінічних завдань, включаючи:

діагностику або виключення захворювання;
моніторинг хронічних захворювань та відповіді на лікування;
вимірювання рівня клітин крові, електролітів, ферментів, гормонів та антитіл;
перевірку стану згортання крові;
виявлення інфекції кровотоку;
оцінка оксигенації та кислотно-лужного балансу;
скринінг новонароджених та інших визначених груп населення;
підтримка клінічних випробувань та програм дистанційного медичного обслуговування.

Як вибирається метод забору крові?

Вимога до тесту є першою. Вибір пристрою йде далі.

Лабораторна або клінічна команда зазвичай розглядає такі питання:

Який аналіт або клінічний стан оцінюється?
Чи потрібна для тесту венозна, капілярна чи артеріальна кров?
Чи потрібна цільна кров, плазма, сироватка чи висушений зразок?
Скільки крові потрібно для тесту та будь-якого повторного аналізу?
Чи потрібен антикоагулянт, активатор згустку, консервант або сепаратор для пробірки для забору?
Чи мають значення час забору, голодування, постава, киснева терапія або час прийому ліків?
Які вік, вага, кровообіг та судинний доступ мають бути враховані у пацієнта?
Чи буде зразок протестований негайно, транспортований локально чи відправлений до віддаленої лабораторії?
Чи був повний робочий процес забору та аналізу валідований для цього типу зразка?

Послідовність прийняття рішень така:

Вимога до тесту -> вимога до зразка -> шлях забору -> пристрій та контейнер -> обробка та транспортування

Цей порядок має значення. Пристрій для забору не може зробити невідповідний тип зразка придатним для тесту.

1. Забір венозної крові

Забір венозної крові, або венепункція, передбачає використання голки для введення у вену та забору крові в одну або кілька пробірок. Це стандартний шлях для більшості рутинних лабораторних досліджень, оскільки він може забезпечити кілька мілілітрів крові для кількох тестів, повторних вимірювань або різних матриць зразків.

Поширене використання венозної крові

Венозні зразки широко використовуються для:

загального аналізу крові та інших гематологічних аналізів;
рутинних хімічних панелей;
тестування печінки, нирок, ліпідів та метаболізму;
імунології та серології;
тестування гормонів;
досліджень коагуляції;
терапевтичного моніторингу препаратів;
молекулярного тестування;
посівів крові та інших спеціалізованих досліджень.

Звичайні системи для забору венозної крові

Венозну кров можна збирати за допомогою:

системи вакуумної трубки з прямою голкою та тримачем для трубки;
набору для забору крові з крильцями, який часто називають набором «метелик»;
шприца та відповідного пристрою для переливання крові за клінічних показань;
наявного пристрою для судинного доступу, якщо це дозволяє затверджена установча процедура.

Голка, пробірка, добавка та необхідний об’єм заповнення повинні відповідати призначеному тесту. Колір ковпачка сам по собі не підтверджує придатність, оскільки кольорові домовленості та рецептури можуть відрізнятися залежно від виробника та ринку.

Переваги та обмеження

Забір венозної крові підтримує широкий діапазон тестування та може забезпечити достатньо крові для кількох пробірок. Лабораторії також мають встановлені методи та референтні інтервали для багатьох венозних зразків, включаючи цільну кров, плазму та сироватку.

Зазвичай це вимагає навченого персоналу та може бути складним для пацієнтів з поганим венозним доступом. Пацієнти можуть відчувати тривогу, синці або вазовагальні реакції. Використані голки також створюють ризик впливу, якщо не використовуються безпечні методи та захисні пристрої.

Коли вену важко знайти

Вена, яку можна побачити, не є автоматично придатною для венепункції. Вибір місця також залежить від напрямку судини, розміру, глибини, стабільності, навколишньої анатомії та стану шкіри. Пальпація залишається важливою, оскільки вона допомагає фахівцю оцінити характеристики, які поверхневе зображення не може повністю показати.

Візуалізація вен у ближньому інфрачервоному діапазоні може полегшити огляд поверхневих підшкірних судин, особливо коли звичайна візуальна оцінка складна. Це доповнення до клінічної оцінки, а не підтвердження того, що відображена судина безпечна або придатна для пункції. У резюме FDA для одного очищеного локатора вен зазначено, що пристрій доповнює візуалізацію по лінії зору та не замінює традиційні методи, що використовуються кваліфікованими фахівцями. Продукт, який повідомляє про приблизну глибину вени, також потребує специфічних для пристрою доказів щодо його діапазону вимірювання, точності та цільового використання.

Керівництво ВООЗ з флеботомії та чинний стандарт CLSI PRE02 містять ширші рекомендації щодо вибору місця венепункції та практики забору крові. Твердження щодо будь-якої конкретної системи візуалізації вен слід перевіряти за її інструкцією із застосування та технічною документацією.

2. Забір капілярної крові

Забір капілярної крові, який на деяких ринках також називають шкірною пункцією або забором периферичної крові, передбачає контрольований прокол або розріз для отримання невеликого зразка з поверхневих судин.

Зразок береться не з одного ізольованого капіляра. Він містить невизначену суміш крові з артеріол, венул та капілярів, з можливим участю інтерстиціальної та внутрішньоклітинної рідини. Це визначення міститься в чинному китайському керівництві WS/T 848-2025 щодо забору зразків капілярної крові. Таким чином, техніка безпосередньо впливає на якість зразка.

Забір капілярної крові корисний, коли потрібен лише невеликий об’єм, венозний доступ ускладнений, тестування проводиться поблизу пацієнта або децентралізована програма забору перевірила повний робочий процес.

Загальне використання капілярної крові

Залежно від пристрою та валідованого методу тестування, капілярні зразки можуть бути використані для:

тестування рівня глюкози в крові;
вибраних тестів у місці надання медичної допомоги;
гемоглобіну та вибраних гематологічних вимірювань;
тестування HbA1c;
скринінгу новонароджених;
тестування сухої краплі крові;
вибраних клінічних хімічних та імуноферментних тестів;
відбору проб у дітей та у важкодоступних місцях;
дистанційних досліджень та децентралізованих діагностичних програм.

Капілярні та венозні зразки не є автоматично взаємозамінними. Місце забору, матриця, забруднення тканинною рідиною, гемоліз та фізіологія аналіту можуть впливати на результати. WS/T 225-2024 також зазначає, що капілярна та венозна сироватки є взаємозамінними лише для деяких видів клінічної хімії.

У дослідженні 2025 року повідомлялося про еквівалентні результати для вибраних аналітів з використанням специфічних мініатюрних аналізів та нових методів капілярного забору. Ці висновки стосуються систем та аналітів, оцінених у цьому дослідженні. Вони не встановлюють взаємозамінність для кожного капілярного пристрою, аналізу чи лабораторного робочого процесу. Див. дослідження в The Journal of Applied Laboratory Medicine.

Три важливі підходи до забору капілярної крові

Збір з пальця, з плеча та з п’ятки новонародженого представляють три важливі традиційні та нові шляхи. Вони не є вичерпною або універсальною офіційною класифікацією всіх можливих місць або пристроїв для капілярного забору крові.

A. Забір капілярної крові з пальця

Забір крові з пальця – це найпоширеніший метод капілярного забору крові для дорослих та дітей старшого віку. Стерильний ланцет створює контрольований прокол у відповідній частині пальця. Потім кров може бути:

нанесена безпосередньо на тест-смужку або картридж у місці надання медичної допомоги;
зібрана в капілярну або передавальну пробірку;
зібрана в контейнер для мікрозабору;
нанесена на затверджений пристрій для сухого зразка.

Забір крові з пальця тісно пов’язаний з тестуванням на глюкозу, але він може підтримувати інші тести, коли необхідний об’єм, процедура забору та аналітична система валідовані для капілярної крові.

Ланцети, що використовуються для забору зразків з пальця

Одноразовий безпечний ланцет має вбудований механізм, який захищає гострий предмет і запобігає повторному використанню після активації. При допоміжному моніторингу рівня глюкози в крові, Центри з контролю та профілактики захворювань США рекомендують використовувати одноразові пристрої для уколів з пальця з автоматичним відключенням та утилізувати їх у затвердженому контейнері для гострих предметів у місці використання.

Безпечні ланцети можуть відрізнятися за:

контактною, тисковою, верхньою або бічними кнопками активації;
конструкцією голки або леза;
фіксованою або регульованою глибиною проникнення;
передбачуваним об’ємом зразка;
призначеністю для професійного або непрофесіонального користувача.

Калібр та глибина проникнення мають значення, але самі по собі вони не визначають об’єм крові чи дискомфорт. Конструкція пристрою, місце проколу, характеристики шкіри та техніка відбору проб також впливають.

Приклади доступної продукції дивіться в категорії LINKFAR безпечних ланцетів. Серед прикладів продукції: Safety Lancets – PA з варіантами голок і лез, Safety Lancets – PA2 з варіантами фіксованого калібру та глибини, Safety Lancets – APA з регульованою глибиною проколу та Safety Lancets – TPA з одноетапною активацією.

Одноразові безпечні ланцети слід відрізняти від багаторазових пристроїв для проколювання. Ланцети для крові LINKFAR призначені для використання із сумісними пристроями для проколювання, а Precise Adjustable Lancing Device забезпечує забір капілярної крові за допомогою одноразових ланцетів для периферичної крові. Сумісність, порядок очищення, цільовий користувач і придатність пристрою для професійного або особистого використання визначаються інструкцією до виробу.

B. Вакуумний забір капілярної крові з плеча

Забір капілярної крові з плеча – це новий варіант для окремих децентралізованих, дистанційних, дослідницьких або лабораторних робочих процесів. Терміни, що використовуються для цієї категорії, включають забір капілярної крові за допомогою вакууму, забір крові на тілі та капілярний мікрозабір крові на руці.

Залежно від продукту, приєднаний пристрій використовує структуру ланцета, леза або мікроголки для створення контрольованого отвору на шкірі. Потім вакуумна допомога допомагає крові текти в інтегровану або сумісну мікропробірку для забору.

Ці системи призначені для забору мікрооб’єму рідини з кінчика пальця та перенесення його в контейнер для обробки або транспортування. Придатність залежить від пристрою, матриці зразка, аналіту, умов транспортування та аналітичного методу.

Наприклад, резюме FDA 510(k) для Tasso+ описує одноразовий пристрій для отримання мікролітрових зразків капілярної цільної крові. Механізм пристрою створює розріз і невеликий вакуум, який допомагає крові надходити до пробірки. Це приклад цієї категорії, а не доказ універсальної ефективності всіх пристроїв або аналізів для забору крові з верхньої частини руки.

Місце забору та вакуумна допомога не перетворюють зразок на венозну кров. Пристрій для верхньої частини плеча, описаний для капілярного забору, все одно виробляє капілярний зразок. Приймальна пробірка, добавка, мінімальне заповнення, процедура змішування та аналітична система повинні бути придатними для цього зразка та об’єму.

C. Забір крові з п’яткової палички новонароджених

П’яткова паличка – це спеціалізований підхід до капілярного відбору проб для новонароджених, недоношених дітей та дітей раннього віку, коли це клінічно доцільно. Пристрій, обраний відповідно до віку, ваги, глибини тканини та необхідного об’єму немовляти, створює прокол або контрольований розріз у затвердженій частині п’яти.

Загальні застосування включають:

скринінг новонароджених;
картки для сухих плям крові;
вибрані тести на глюкозу, білірубін, гази крові або гематологічні аналізи;
інші тести малого об’єму, визначені клінічною командою та лабораторією.

П’яткові пристрої для новонароджених можуть використовувати прокол голкою або контрольований розріз лезом. Вони не є просто збільшеними версіями ланцетів для дорослих з пальця. Глибина, ширина, рух та розташування розрізу повинні відповідати анатомії новонароджених та необхідному зразку.

LINKFAR категорія безпечних ланцетів для новонароджених з п’ятковим лезом включає Heel Blade Safety Lancets призначені для забору капілярних зразків п’ятковим уколом у робочих процесах новонароджених та недоношених дітей. Розмір пристрою та техніку його використання все одно необхідно вибирати відповідно до немовляти, необхідного зразка та відповідних інструкцій із застосування.

Керівництво ВООЗ щодо капілярного забору крові визначає медіальну або латеральну підошовну поверхню як загальну ділянку для проколу п’яти та застерігає від невідповідних місць і надмірної глибини. Точний вибір пристрою та техніка повинні відповідати чинній процедурі установи й інструкції виробника щодо застосування.

Укол з пальця проти уколу у плече проти уколу у п’ятку новонародженого

Капілярний підхід	Типова популяція або середовище	Технологія забору зразків	Типове оброблення зразків	Важливе уточнення
Укол з пальця	Дорослі, діти старшого віку, тестування в місці надання медичної допомоги та вибрані методи самотестування	Голковий або лезовий ланцет, часто одноразовий безпечний ланцет у професійних умовах	Застосування безпосередньо до тесту, капілярна трубка або контейнер для мікрозабору	Тест та пристрій повинні бути придатними для капілярної крові та цільового користувача
Забір крові з плеча за допомогою допомоги при заборі крові	Вибрані децентралізовані, дистанційні, дослідницькі або лабораторні робочі процеси	Прикріплений натільний пристрій з невеликим розрізом або мікроголкою та вакуумною допомогою	Зазвичай мікрооб’єм рідини, зібраний у сумісну пробірку	Продуктивність залежить від пристрою, матриці та аналіту
Неонатальний прокол п’яти	Новонароджені, недоношені діти та немовлята раннього віку	Спеціалізований пристрій для проколу або розрізу п’яти	Контейнер для мікрозабору, капілярна пробірка або картка для сухої краплі крові	Потрібен вибір, що відповідає віку, вазі, місці та глибині, а також навчена техніка

Менш поширені місця для капілярного забору крові можуть використовуватися в певних валідованих застосуваннях. Наприклад, мочка вуха використовувалася в деяких скринінгових або дослідницьких умовах. Її не слід пропонувати як рутинну альтернативу без визначеної процедури та валідованої тестової системи.

3. Забір артеріальної крові

Забір артеріальної крові, також званий забором артеріальної крові, дозволяє отримати кров безпосередньо з артерії, найчастіше променевої. Його основна мета — оцінити газообмін та кислотно-лужний стан.

Поширене використання артеріальної крові

Артеріальні зразки можуть бути використані для:

парціального тиску кисню в артерії;
парціального тиску вуглекислого газу в артерії;
оцінки pH крові та рівня бікарбонату;
оцінки дихальної недостатності;
оцінки кисневої терапії або штучної вентиляції легень;
Вибрані вимірювання для інтенсивної терапії, включаючи лактат та електроліти, де це зазначено.

Зразок зазвичай збирають у спеціально розроблений гепаринізований шприц для аналізу газів крові. Вплив повітря, затримки, баланс антикоагулянтів та умови транспортування можуть суттєво вплинути на результат, тому обробка має бути швидкою та контрольованою. MedlinePlus Описує променеву артерію як найпоширеніше місце забору для аналізу газів крові, а також зазначає, що можуть використовуватися інші артерії.

Артеріальний забір не повинен замінювати венозний забір лише тому, що венозний доступ ускладнений. Зразки мають різні фізіологічні характеристики та служать різним діагностичним цілям.

Венозна, капілярна та артеріальна кров: який метод відповідає яким потребам?

Запитання	Венозна кров	Капілярна кров	Артеріальна кров
Найкраще підходить для	Широкі рутинні лабораторні дослідження	Мікрооб’ємне, тестування в місці надання медичної допомоги, педіатричне та валідоване децентралізоване тестування	Гази крові та оцінка кислотно-лужного балансу
Доступний об’єм	Від середнього до великого	Від малого до мікрооб’єму	Невеликий та специфічний для конкретного призначення
Типове місце забору	Вена руки	Палець, п’ята новонародженого або затверджене альтернативне місце, таке як верхня частина руки	Зазвичай променева артерія
Хто зазвичай виконує забір	Навчений медичний працівник	Медичний працівник; самостійний забір лише там, де це дозволяють пристрій та тест	Спеціально навчений медичний працівник
Типові матриці зразків	Цільна кров, плазма або сироватка	Цільна кров, капілярна плазма або сироватка після валідованої обробки, або висушений зразок	Гепаринізована цільна кров для аналізу газів крові
Чи може він замінити інші методи?	Не універсально	Не універсально	Не для рутинної заміни

Принцип вибору: Відповідний метод – це той, який забезпечує отримання відповідного зразка для замовленого тесту, одночасно захищаючи пацієнта, фахівця, який виконує забір, та якість зразка. Не існує універсально найкращого методу.

Чому пробірки для мікрозабору мають значення при тестуванні малого об’єму

Пробірка для мікрозабору – це контейнер малого об’єму. Сама по собі вона не визначає походження крові. Ця відмінність важлива, оскільки чотири окремі питання часто стискаються у фразі «мікрозабір крові»:

Запитання робочого процесу	Що потрібно визначити
Джерело крові	Венозна, капілярна або артеріальна
Матриця зразка	Цільна кров, плазма, сироватка або висушений зразок
Контейнер	Об’єм пробірки, добавка, кришка, мінімальне заповнення та вимоги до змішування
Шлях тестування	Тестування в місці надання медичної допомоги, аналіз у місцевій лабораторії або транспортування до віддаленої лабораторії

Багато пробірок для мікрозабору призначені для крові, отриманої безпосередньо з пальця, п’яти або іншого затвердженого капілярного місця. В інших валідованих робочих процесах невеликий венозний зразок або затверджена аліквота можуть бути поміщені в контейнер малого об’єму. Дозволене джерело та метод перенесення повинні випливати з інструкцій до пробірки, аналітичної системи та лабораторної процедури. Перенесення крові між контейнерами може змінити співвідношення адитивів, пошкодити клітини або призвести до забруднення, якщо робочий процес не був розроблений для цього.

Нижчі вимоги до об’єму зразка в деяких тестах у місцях надання медичної допомоги та мініатюрних лабораторних дослідженнях роблять мікрозабір більш актуальним. Валідований робочий процес малого об’єму може зменшити кількість зібраної крові та може стати альтернативою стандартній вакуумній пробірці для визначеного тесту. З цього не випливає, що мікропробірка може замінити вакуумну венозну пробірку для кожного аналізатора, аналіту або пацієнта.

Дистанційний та домашній забір додають ще одну вимогу: зразок повинен залишатися придатним до моменту потрапляння до місця тестування. Повна система повинна враховувати техніку забору, добавку в пробірку, об’єм заповнення, закриття, витік, стабільність, час і температуру, упаковку, транспортування та обробку після прибуття. Контейнер, який може вмістити та перемістити невеликий зразок крові, не є автоматично сумісним із запланованим тестом.

CLSI GP42 охоплює капілярні пристрої для забору та контейнери для мікрозабору. Практичне рішення все ще залежить від відповідних інструкцій до продукту та валідації повного робочого процесу від забору до отримання результату.

Цільна кров, плазма, сироватка та суха кров – це не одне й те саме.

Шлях забору та матриця зразка – це окремі рішення.

Цільна кров

Цільна кров містить клітини крові та рідкі компоненти. Вона зазвичай потрібна для гематології, HbA1c та окремих тестів у місці надання медичної допомоги. Може знадобитися відповідний антикоагулянт.

Плазма

Плазма – це рідка частина, отримана після центрифугування антикоагулянтної крові. Запланований тест визначає антикоагулянт та необхідне співвідношення крові до добавки.

Сироватка

Сироватку отримують після того, як крові дають згорнутися та зразок центрифугують. Вона відрізняється від плазми за своїми компонентами згортання та широко використовується в хімії, імунології та серології.

Висушені плями крові

Висушена пляма крові – це формат зразка, а не четверте анатомічне джерело крові. Кров, яку часто отримують з пальця або п’яти, наносять на затверджену картку або пристрій і сушать за певних умов. Придатність залежить від аналізу, якості плями, сушіння, вимог до зберігання та транспортування.

Де підходять гемокультури та катетеризація?

Деякі поширені пошукові терміни описують спеціальний робочий процес, а не окреме джерело крові.

Забір крові для посіву

Забір крові для посіву призначений для виявлення бактерій або грибків у крові. Зазвичай це спеціалізована процедура забору крові з венозною кров’ю зі суворими вимогами до антисептики шкіри, вибору пляшки, об’єму забору, часу та контролю забруднення.

Збір з пристроїв судинного доступу

Кров іноді може бути зібрана з існуючого венозного або артеріального катетера. Це шлях доступу в рамках венозного або артеріального відбору проб, а не нова категорія зразків. Процедури установи повинні враховувати ризики, пов’язані з кров’ю в мертвому просторі, інфузіями, контамінацією та специфічними для ліній ризиками.

Як метод забору впливає на результати тестування

Венозні, капілярні та артеріальні зразки відображають різні фізіологічні стани та збираються за допомогою різних процесів. На результати можуть впливати:

джерело крові та місце забору;
матриця зразка;
постава пацієнта, голодування, фізичні навантаження та час забору;
час кисневої терапії або прийому ліків;
тривалість накладання джгута;
забруднення тканинної рідини;
надмірне стискання пальця або п’яти;
гемоліз, згортання крові або недостатнє наповнення;
контакт з повітрям;
неправильна добавка або співвідношення крові до добавки;
час та температура транспортування;
затримка відділення клітин від сироватки або плазми.

Референтний інтервал або клінічна інтерпретація, встановлені для одного типу зразка, не повинні вважатися застосовними, коли використовується інший тип зразка.

Основні принципи надійного забору зразків крові

Незалежно від шляху забору, надійний процес повинен включати:

правильну ідентифікацію пацієнта;
підтвердження підготовки пацієнта до конкретного тесту;
вибір правильного шляху та місця забору;
використання стерильного, сумісного, одноразового гострого інструменту, де це можливо;
вибір правильної пробірки, добавки та об’єму заповнення;
запобігання забрудненню, гемолізу та згортанню крові;
негайне та точне маркування зразків;
правильний порядок забору, час, зберігання та транспортування;
безпечна утилізація використаних гострих предметів у місці використання;
дотримання інструкцій до пристрою, лабораторних вимог та місцевої клінічної процедури.

Стандарт CLSI GP42 надає детальні процедури для місць капілярного забору, глибини проколу та одноразових пристроїв для забору. Місцеві вимоги та відповідні інструкції до пристрою все ще регулюють фактичну процедуру.

Часті запитання

Які три основні методи забору зразків крові?

Три основні шляхи – це забір венозної крові, капілярної крові та артеріальної крові. Забір артеріальної крові також зазвичай називають артеріальним забором крові. Ці три шляхи забезпечують різні об’єми та фізіологічну інформацію, тому вони не є універсально взаємозамінними.

Який найпоширеніший метод забору крові?

Забір венозної крові є найпоширенішим методом для рутинних лабораторних досліджень, оскільки він може забезпечити достатню кількість крові для багатьох тестів та типів зразків.

Коли використовується капілярний забір крові?

Капілярний забір використовується, коли потрібен лише невеликий об’єм, у багатьох випадках у місцях надання медичної допомоги, для окремих педіатричних та неонатальних тестів, а також у валідованих децентралізованих або віддалених робочих процесах.

Які основні підходи до забору капілярної крові?

Важливі підходи включають забір крові з пальця, з п’ятки новонароджених та новіший забір крові з плеча або на тілі. Ці терміни описують різні місця та технології, а не одну універсальну офіційну класифікацію.

Чи є забір крові з плеча за допомогою вакууму капілярним чи венозним?

Пристрій Tasso+, схвалений FDA, призначений для забору мікролітрових зразків капілярної цільної крові з плеча. Інші пристрої повинні оцінюватися відповідно до їхнього власного призначення та інструкцій.

Чи використовується мікропробірка для забору крові лише для капілярної крові?

Не обов’язково. «Мікропробірка» описує контейнер та його роль у малому об’ємі, а не як анатомічне джерело крові. Багато з них призначені для капілярного забору, тоді як деякі валідовані робочі процеси можуть використовувати невеликий венозний зразок або затверджену аліквоту. Дотримуйтесь інструкцій щодо пробірки та лабораторної процедури.

Чи може мікропробірка для забору крові замінити стандартну вакуумну пробірку?

Тільки для визначеного та валідованого робочого процесу. Джерело зразка, добавка, об’єм заповнення, аналізатор, метод випробування та вимоги до обробки повинні бути сумісними. Пробірка з малим об’ємом не є універсальною заміною вакуумної венозної пробірки.

Чи можна надіслати зразок, зібраний з плеча або вдома, до лабораторії?

Так, коли система забору та робочий процес випробування розроблені та валідовані для транспортування. Необхідно вказати стабільність зразка, упаковку, час, температуру, контроль витоків та лабораторну обробку. Збір вдома сам по собі не гарантує, що зразок придатний для відправлення поштою або аналізу.

Чи є капілярна кров тим самим, що й венозна кров?

Ні. Капілярні зразки отримують через прокол шкіри та містять кров з дрібних судин з можливим вмістом тканинної рідини. Деякі вимірювання можуть бути порівнянними після валідації, але типи зразків не є автоматично взаємозамінними для кожного аналіту.

Чи є суха пляма крові методом забору крові?

Точніше це описується як формат зразка та робочий процес забору. Кров зазвичай отримують уколом з пальця або п’яти, а потім наносять на затверджену картку або пристрій.

Яка різниця між безпечним ланцетом та неонатальним ланцетом для п’яти?

Безпечний ланцет – це широка категорія одноразових пристроїв для капілярної пункції з вбудованим механізмом захисту від гострих предметів. Неонатальний п’ятковий ланцет розроблений спеціально для відбору проб з п’яти та може використовувати контрольований прокол голкою або розріз лезом, що відповідає анатомії новонароджених та необхідному об’єму.

Чи можна використовувати один і той самий пристрій для кожного капілярного тесту?

Ні. Вибір залежить від цільового користувача, місця забору, необхідного об’єму, характеристик пацієнта, контейнера для зразка та валідованого аналітичного робочого процесу.

Хто вирішує, який метод забору крові слід використовувати?

Метод визначається замовленим тестом, лабораторними вимогами, клінічною процедурою та інструкціями до пристрою для забору крові. Пацієнти та непідготовлені користувачі не повинні замінювати один шлях або пристрій на інший без відповідного професійного керівництва.

Рішення для забору капілярної крові від LINKFAR

Асортимент LINKFAR включає безпечні ланцети, безпечні ланцети з п’ятковим лезом для новонароджених, ланцети для крові та пристрої для проколювання. Ці продукти підтримують різні частини робочого процесу капілярного забору проб, але правильний пристрій все ще залежить від цільового користувача, групи пацієнтів, необхідного зразка та відповідного маркування продукту.

Переглянути повну категорію продукту для забору капілярної крові.
Порівняти LINKFAR безпечні ланцети.
Огляд безпечні ланцети з п’ятковим лезом для новонароджених.
Переглянути ланцети та пристрої для забору крові.

Наявність продукту, цільові користувачі та регуляторний статус можуть відрізнятися залежно від продукту та ринку. Завжди звертайтеся до відповідного маркування продукту та інструкцій із застосування.

Отримати цінову пропозицію

Зверніться до LINKFAR для отримання інформації про конкретний продукт, технічної документації, запитів щодо дистрибуції або підтримки щодо цінових пропозицій.

Зв’яжіться з командою LINKFAR

Посилання

Всесвітня організація охорони здоров’я. Керівні принципи ВООЗ щодо забору крові: найкращі практики флеботомії. 2010.
Інститут клінічних та лабораторних стандартів. GP42, Збір зразків капілярної крові, 7-е видання. 2020.
Національна комісія охорони здоров’я Китайської Народної Республіки. WS/T 225-2024: Збір та обробка зразків крові для клінічної хімії. 2024.
Національна комісія охорони здоров’я Китайської Народної Республіки. WS/T 848-2025: Керівні принципи щодо забору зразків капілярної крові. Опубліковано 2025 року; діє з 2026 року.
Управління з контролю за продуктами харчування та лікарськими засобами США. 510(k) Короткий зміст K221131: Tasso+. 2022.
DiPasquale C та ін. Еквівалентність результатів аналізів капілярної та венозної крові з використанням мініатюризованих аналізів та нових методів забору для підтримки рутинних аналізів крові.. Журнал прикладної лабораторної медицини. 2025;10(5):1090-1104.
Центри контролю та профілактики захворювань. Міркування щодо моніторингу рівня глюкози в крові та введення інсуліну.. Дата звернення: 12 серпня 2026 року.
MedlinePlus. Гази крові. Дата звернення: 12 серпня 2026 р.
Інститут клінічних та лабораторних стандартів. PRE02, Збір діагностичних зразків венозної крові, 8-е видання. 2025.
Управління з контролю за продуктами харчування та лікарськими засобами США. 510(k) Короткий опис K101838: Локатор вен, VTS1000. 2010.